Економічний аналіз

Головна Лекції Самостійні Практичні Cемінари

Тема 10. Аналіз фінансових умов неплатоспроможності та банкрутства підприємств


1. Значення, завдання, інформаційне забезпечення аналізу фінансових передумов неплатоспроможності та банкрутства підприємства.


Наявність суб’єктів різних форм власності та різних організаційно-правових форм господарювання припускає не лише спільно-економічні відносини між господарюючими суб'єктами, але й конкурентні відносини у боротьбі за споживача Суб’єкт, який не витримує конкуренції, зазвичай стає банкрутом.

Необхідно розрізняти поняття “неплатоспроможність” і “банкрутство”.

Неплатоспроможність - це неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Основна мета проведення аналізу фінансових передумов неплатоспроможності та банкрутства підприємства - обг’рунтування рішення про визнання структури балансу незадовільною, а підприємства – неплатоспроможним згідно чинного законодавства (рішення про неплатоспроможність підприємства приймаються за умови визнання структуру балансу незадовільною).

Незадовільна структура балансу - це такий стан майна й зобов’язань боржника, коли за рахунок власного майна він неспроможний забезпечити своєчасне виконання зобов’язань перед кредиторами у зв'язку з недостатнім рівнем ліквідності такого майна. Для задовільності структури балансу загальна вартість майна повинна як мінімум дорівнювати загальній сумі зобов’язань боржника або перевищувати її.

Фінансова діяльність - діяльність, яка зумовлює зміну величини і складу власного чи позикового капіталу підприємства.

Надзвичайна діяльність - операції чи події, які відрізняються від звичайних і не відбуваються часто або регулярно. Прикладами надзвичайної діяльності слід вважати стихійне лихо (землетрус або повінь), пожежу, техногенну аварію тощо.

Одні і ті ж події можуть бути звичайними для одного підприємства і надзвичайними для іншого. Наприклад, втрати від стихійного лиха є надзвичайними для підприємства, яке їх зазнало, та звичайними витратами для страхової компанії, яка здійснює страхування від таких випадків.

Для нормального перебігу цих видів діяльності необхідне ефективне управління підприємством, тобто цілеспрямований вплив керуючої системи на керовану за допомогою загальних функцій управління. Існують різні класифікації цих функцій, одна з яких передбачає розподіл їх відповідно до окремих етапів процесу управління: аналіз – планування - організування - облік - контроль - регулювання - аналіз.

Серед названих функцій аналіз відіграє особливу роль. Застосування аналізу передбачає уявне або реальне розчленування явища чи предмета на складові частини (елементи) та їх детальне вивчення. Зворотною до аналізу процедурою є синтез, з яким аналіз часто поєднується для узагальнення результатів і формування цілісного уявлення про об’єкт дослідження.

Об’єкт будь-якої науки трактують як певну частину чи складову об'єктивної реальності, яка вивчається тільки конкретною наукою. Наприклад, об’єктом дослідження медицини є людина, біології - рослини, зоології - тварини. Здається очевидним, що об’єктом економічного аналізу є економіка. Однак аналіз економічних явищ і процесів можна проводити на макрорівні (національна чи галузева економіка) і мікрорівні (економіка конккретного підприємства). Зазвичай ці види аналізу тісно між собою пов’язані.


Економічний аналіз як навчальна дисципліна досліджує економічні явища і процеси на мікрорівні, які відбуваються внаслідок господарської діяльності підприємства. Економічний аналіз, на відміну від інших економічних дисциплін, має на меті виявити умови, за яких здійснювалася господарська діяльність, та вплив на результати цієї діяльності.


Об’єкт економічного аналізу - процесії і явища господарської діяльності підприємства, відображені в показниках планів і звітності та спрямовані на ефективне використання всіх ресурсів з метою поліпшення кінцевих результатів діяльності підприємства; є всі напрями діяльності підприємств, які відображаються за допомогою системи показників, що характеризують стан економіки й ефективності виробництва; є всі напрями діяльності, а також інші процеси, пов'язані з нею, стан засобів підприємства.

Водночас господарську діяльність вивчають в інших економічних дисциплінах, зокрема в таких, як економіка підприємства бухгалтерій облік, статистика, організація виробництва, планування діяльності підприємства тощо. Отже, один і той же об’єкт можуть вивчати різні навчальні дисципліни, кожна з яких звертає увагу на те специфічне, що дає змогу виокремити її серед інших. Встановити певну специфіку дослідження означає визначити предмет конкретної дисципліни. При цьому не слід ідентифікувати предмет економічного аналізу з його об’єктом, а також з іншими навчальними дисциплінами, які вивчають господарську діяльність підприємства.


Предмет економічного аналізу є господарська діяльність конкретних підприємств, їх структурних підрозділів, об'єднань, міністерств і відомств, спрямована на виконання плану та її ефективність, що відображена у системі показників плану, обліку та звітності й інших джерелах інформації. Цю діяльність розглядають перш за все з погляду її відповідності соціально-економічним і політичним завданням поставленим урядом з метою їх аналізу та виявлення резервів подальшого покращення. Отже, предметом економічного аналізу є фінансово-господарська діяльність підприємств і об'єднань у всій її багатогранності, відображеній у системі економічних показників, а також в інших джерелах інформації; причинно-наслідкові зв’язки між різними економічними явищами і процесами, які відбуваються в господарській діяльності підприємства.

Економічний аналіз вивчає не саму господарську діяльність як технологічний чи організаційний процес, а економічні результати господарювання як наслідок економічних процесів. Аналіз детально з'ясовує причини отримання певних результатів господарської діяльності чи їх зміну. Пізнання причинно-наслідкових зв’язків у господарській діяльності підприємства дає змогу зрозуміти сутність економічних явищ і на цій основі достовірно оцінити досягнуті результати, виявити резерви підвищення ефективності виробництва, обґрунтувати управлінські рішення.


2. Функції, завдання та принципи економічного аналізу.


Виникнення економічного аналізу зумовлене як вимогами практики, так і посиленням диференціації галузей економічної науки. На перших порах функції економічного аналізу були не такими вагомими, щоб бути самостійним напрямом економічної роботи суб’єкта господарювання. Вони виконувалися переважно в процесі реалізації завдань бухгалтерського обліку і статистики. З часом інтуїтивний аналіз, приблизні та примітивні розрахунки стали недостатніми в умовах складної економіки великих підприємств. Вимоги управління зросли, і прийняття обґрунтованого управлінського рішення вимагало комплексного всебічного дослідження господарської діяльності підприємства.

Родоначальником систематизованого аналізу як складового елемента бухгалтерського обліку вважають француза Жака Саварі (1622-1690), хоча використання елементів економічного аналізу спостерігалось водночас і в інших країнах, зокрема в Італії. Так, Анжело ді Пієтро пропагував методологію порівняння бюджетних асигнувань з фактичними витратами; Бастіано Вентурі аналізував динамічні ряди показників суб’єкта господарювання за десять років. Ідеї Саварі в XIX ст. розвивав італійський бухгалтер Джузеппе Чербоні (1827-1917).

Наприкінці XIX - початку XX ст. поступово сформувався оригінальний напрям в обліку - балансознавство, який розвивався за трьома основними напрямами: економічний і юридичний аналізи балансу та популяризація знань про баланс серед користувачів. Активно розвивалась і наука про комерційні (фінансові) обчислення. Аналіз балансу і комерційні обчислення були покладені в основу фінансового аналізу.

Приблизно з середини 30-х років, із становленням і розвитком адміністративно-командної системи, фінансовий аналіз в СРСР порівняно швидко трансформувався в техніко-економічний. Найважливішими причинами цього були: ліквідація ринку капіталу, централізація банківської системи і ліквідація реальної самостійності підприємств. Це спричинило послаблення ролі комерційних обчислень, домінування аналізу відхилень фактичних значень показників від планових, зменшення ролі балансу як інструменту фінансового управління, посилення контрольної функції аналізу. Такий аналіз за своєю природою був ретроспективним і малопридатним до регулювання економічних процесів.

З формуванням ринкових відносин стала очевидною необхідність адаптації економічного аналізу до цих змін. Результати діяльності підприємства, яке розглядають як "відкриту систему”, все більше почали залежати не стільки від його внутрішніх можливостей, скільки від вміння пристосуватися до свого оточення. Відповідно змінюється методика прийняття управлінського рішення: це пошук оптимального серед кількох можливих рішень. При цьому докорінно змінюється технологія його прийняття: шляхом від майбутнього до теперішнього, а не від минулого то майбутнього, як це властиве адміністративній системі господарювання. Внаслідок цього аналіз набуває нових рис і виконує такі три функції (рис. 1).


Рис.1. Функції економічного аналізу


1. Оцінювальна функція забезпечує встановлення відмінностей фактично досягнутого стану від запланованих чи теоретично обґрунтованих значень показників.

2. Діагностична функція передбачає формування якісної характеристики об'єкта аналізу, встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

3. Прогнозна (пошукова) функція обґрунтовує рекомендації щодо приведення об'єкта аналізу в бажаний стан. Ці функції тісно взаємозв'язані.

Характеристика функцій дає змогу порівняти економічного аналітика з лікарем-діагностом. Лікар на основі суб'єктивних скарг та результатів обстежень хворого, ледь помітних симптомів визначає хворобу людського організму, встановлює відповідний діагноз і призначає курс лікування. Аналогічно діє й економічний аналітик, який, зіставляючи показники підприємства з відповідною базою порівняння, оцінює його стан, формулює діагноз і пропоную шляхи поліпшення економічних результатів діяльності.

У процесі проведення економічного аналізу важливо, щоб завдання були чітко сформульовані.


Основні завдання економічного аналізу:


  • визначити загальні тенденції та закономірності зовнішнього середовища, а також їх вплив на діяльність конкретного підприємства;
  • оцінювання якості, обґрунтованості й можливості виконання поставлених завдань;
  • визначення основних показників, щоб забезпечити реальність виконання взятих контрактних зобов'язань;
  • оцінка результатів фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання;
  • визначення резервів поліпшення роботи та шляхів їх використання;
  • прогнозування очікуваних результатів фінансово-господарської діяльності;
  • підготовка матеріалів для вибору оптимальних управлінських рішень;
  • контролювати виконання управлінських рішень.

Реалізувати ці завдання може тільки висококваліфікований аналітик, який дотримується певних базових принципів, правил. Принципи економічного аналізу покладені в основу аналітичних досліджень і регулюють процедуру їх проведення. Для успішної реалізації завдань економічний аналіз має бути системним, своєчасним, систематичним, конкретним, об’єктивним, ефективним, дієвим.


Основні принципи економічного аналізу


1. Системність - трактування досліджуваного об’єкта як складної динамічної системи, що охоплює декілька елементів та багатосторонні зв’язки між ними і зовнішнім середовищем. Здебільшого вивчення системи розпочинають із загальних показників, а потім деталізують їх за окремими елементами об’єкта чи структурними підрозділами підприємства.

2. Своєчасність - правильний вибір періодичності проведення економічного аналізу та негайне використання висновків і рекомендацій аналізу. Запізнілий аналіз може лише встановити відхилення, які вже неможливо виправити, а невикористані результати аналітичних розрахунків і висновків є тільки даремним витрачанням часу.

3. Систематичність - неперервне, постійне узагальнення досягнень і виявлення недоліків у роботі. Систематичність аналітичної роботи можна забезпечити, лише регулярно проводячи аналіз за спеціальною, заздалегідь розробленою програмою. Тепер збирання інформації та більшість аналітичних розрахунків проводять з використанням персональних комп’ютерів, а їх результати отримують при необхідності у будь-який час або із заданою періодичністю.

4. Конкретність - всебічне вивчення усіх наявних даних, що характеризують господарську діяльність підприємства. Аналіз має ґрунтуватися лише на реальних фактах, а висновки і рекомендації, отримані при проведенні аналізу, мають бути спрямовані на конкретні економічні явища чи процеси.

5. Об’єктивність - аналіз має відображати результати діяльності та рівень ефективності використання ресурсів підприємства. Об’єктивність забезпечується використанням перевірених вихідних даних, вибором відповідних методик аналізу, неупередженістю висновків та аналітичних оцінок.

6. Ефективність - забезпечення відповідності між витратами на проведення економічного аналізу та отриманими результатами. Це досягається завдяки раціональній його організації, найновішим методикам і технічним засобам, а також висококваліфікованим фахівцям.

7. Дієвість - активний вплив на хід виробництва та його результати, своєчасне виявлення недоліків та упущень у роботі, інформування керівництва підприємства про результати проведеного аналізу. Цей принцип також обмежує використання зайвої інформації, яка є непотрібною для прийняття управлінського рішення.


Показники – узагальнена характеристика певного економічного процесу, об’єкта чи явища відносно конкретного місця і часу.

Фактор – умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу, який відбувається на підприємстві.

Резерви – це невикористані можливості зростання та вдосконалювання виробництва, поліпшення його економічних результатів.


Економічний аналіз – систематизована сукупність аналітичних процедур, які реалізуються з метою отримання висновків і рекомендацій економічного характеру щодо конкретного об’єкту дослідження.


Питання для самоконтролю:


1. Розкрийте поняття та види господарської діяльності.

2. Чим відрізняється звичайна і надзвичайна діяльність промислового підприємства?

3. Розкрийте значення економічного аналізу та його роль в управлінні підприємством.

4. Визначте об’єкт та предмет економічного аналізу.

5. Охарактеризуйте основні функції економічного аналізу.

6. Наведіть основні завдання економічного аналізу.

7. Сформулюйте принципи економічного аналізу.

Аналіз господарської діяльності, його мета, предмет, функції та завдання Класифікація видів аналізу господарської діяльності Метод і методика економічного аналізу Логіка і методичні прийоми факторного аналізу Класифікація факторів для потреб економічного аналізу Інформаційна база економічного аналізу Аналіз ефективності використання трудових ресурсів Аналіз фонду оплати праці Аналіз ефективності використання основних засобів підприємства Аналіз використання нематеріальних активів підприємства Аналіз матеріальних ресурсів Аналіз динаміки виробництва і реалізації продукції Аналіз витрат звичайної діяльності підприємства Аналіз операційних витрат та виробничої собівартості продукції Аналіз фінансового стану Аналіз фінансових умов неплатоспроможності та банкрутства підприємств Аналіз прибутку та рентабельності підприємства