Економічний аналіз

Головна Лекції Самостійні Практичні Cемінари

Тема 2. Аналіз фонду оплати праці


1. 1. Аналіз динаміки, складу та структури фонду заробітної плати


Фонд оплати праці - основний економічний показник, що широко використовується у господарській практиці, статистичній звітності, аналізі. Він включає в себе основну та додаткову заробітну плату персоналу підприємства, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (крім тих, які у законодавче встановленому порядку до фонду оплати праці не входять, наприклад, допомога з тимчасової непрацездатності, вихідна допомога та деякі інші)

Вид економічного аналізу – це впорядкована сукупність елементів, понять, методичних прийомів, підходів до вивчення економічних явищ та процесів, які характерні для економічного аналізу як науки, а також специфічні властивості, притаманні лише цій сукупності.

Аналіз використання фонду оплати праці починається з оцінки зміни його обсягу. Зіставляючи фактично нараховану заробітну плату з плановою за місяць, квартал, наростаючим підсумком з початку року, за рік загалом і за групами персоналу в організації (на підприємстві), а також на дільницях, у бригадах, визначаємо абсолютну економію чи перевитрати коштів на заробітну плату.


Проведення цієї роботи дозволяє визначити та оцінити доцільність орієнтації системи матеріального стимулювання підприємства. Висо¬кий рівень та зростання питомої ваги основної заробітної плати свід¬чить про пріоритетність для підприємства таких принципів стимулю¬вання, як гарантованість та стабільність рівня оплати праці. Зростання рівня додаткової заробітної плати (відносно основної) є ре¬зультатом підвищення уваги до зростання ефективності витрат на оплату праці, принципу її "зароблюваності". Зростання розміру ін¬ших заохочувальних та компенсаційних виплат визначає орієнтуван¬ня системи матеріального стимулювання на результати діяльності підприємства, перш за все, отримання прибутку та участь у ньому найманих працівників, посилення уваги до "негрошових" форм за¬охочення та закріплення персоналу.

1. За періодом дослідження:

а) попередній (перспективний, прогнозний) аналіз передує прийняттю управлінських рішень, він призначений для розгляду явищ і процесів з позицій майбутнього, тобто перспективи розвитку, прогнозування результатів діяльності, виконання замовлень, завдань, зобов’язань, запобігання небажаним результатам;

б) наступний, подальший (ретроспективний) аналіз проводиться після закінчення господарського циклу робіт. За допомогою цього виду аналізу можна вивчити економіку підприємства, виявити фактори впливу, резерви, недоліки:

- оперативний (ситуаційний) аналіз проводиться безпосередньо в процесі виробництва або відразу після здійснення господарських операцій чи змін ситуації і за підсумками якого оперативно приймають відповідні управлінські рішення;

- підсумковий (заключний) аналіз призначений для комплексного і всебічного вивчення діяльності на основі підсумкових даних за відповідні календарні періоди (місяць, квартал, півріччя, рік).


2. За просторовою ознакою:

а) внутрішньогосподарський аналіз вивчає діяльність тільки досліджуваного підприємства та його структурних підрозділів;

б) міжгосподарський аналіз дає можливість порівняти результати діяльності кількох підприємств, що дозволяє виявити недоліки в їх діяльності, резерви, передовий досвід і на основі цього дати більш об’єктивну оцінку ефективності діяльності підприємств.


3. За ступенем охоплення об’єктів:

а) комплексний аналіз охоплює всю діяльність підприємства для об’єктивної оцінки досягнутих економічних результатів, організаційно-технічного розвитку і рівня використання виробничих ресурсів;

б) тематичний (цільовий) аналіз передбачає вивчення окремих найбільш актуальних на даний час сторін діяльності.


4. За об’єктами управління:

а) техніко-економічний аналіз господарської діяльності проводять технічні служби підприємства (відділи головного інженера, головного технолога, головного енергетика та інші). Він вивчає взаємодію технічних та економічних процесів, їх вплив на кінцевий результат діяльності:

- статистико-економічний аналіз господарської діяльності вивчає загальні закономірності і тенденції розвитку, масові явища і процеси для загальної оцінки діяльності, контролю за цією діяльністю і визначення основних напрямів розвитку. Цей вид аналізу здійснюють статистичні органи;

- фінансово-економічний аналіз господарської діяльності проводять фінансові служби підприємства, фінансові органи, банки. Основна увага приділяється дослідженню фінансових результатів діяльності підприємства, а саме: прибутковості, рентабельності, виконання фінансового плану, ефективності використання власного та позикового капіталу, зміцнення фінансової стійкості та платоспроможності;

- аудиторський (бухгалтерський) аналіз – це експертна діагностика фінансового стану підприємства. Його проводять аудитори або аудиторські фірми для оцінки фінансової стійкості підприємства, його платоспроможності, прогнозування фінансового стану, уникнення банкрутства;

б) соціально-економічний аналіз господарської діяльності проводять економічні служби, соціологічні лабораторії, статистичні органи для дослідження взаємозв’язку соціальних та економічних процесів, їх взаємозалежності та впливу на результати господарської діяльності:

- економічно-екологічний аналіз досліджує взаємодію економічних та екологічних процесів, зв’язки природи і людини, а також витрати, пов’язані зі збереженням та поліпшенням навколишнього середовища;

- маркетинговий аналіз проводиться службами маркетингу підприємства для дослідження ринків збуту продукції, її конкурентоспроможності, попиту та пропозицій, комерційного ризику, цінової політики. Забезпечує систематичне вивчення різних аспектів маркетингу: самого продукту, ринку цього продукту, каналів розподілу, методів і прийомів збуту, системи ціноутворення, стимулювання збуту, реклами тощо;


Етапи маркетингових досліджень

  • визначення проблеми та цілей дослідження – визначення потреби в проведенні маркетингового дослідження; визначення проблеми; формування цілей маркетингового дослідження;
  • розробка плану дослідження – вибір методів проведення дослідження; визначення необхідної інформації та джерел її отримання; визначення методів збирання необхідних даних; розробка форм для збирання даних; розроблення вибіркового плану і визначення обсягу вибірки;
  • реалізація плану дослідження – збирання даних; аналіз даних;
  • інтерпретація отриманих результатів та їх доведення до керівництва підприємства;

- моніторинг, як вид аналізу, означає постійне і безперервне дослідження функціонування новацій у конкурентному середовищі господарського механізму.


5. За методикою вивчення об’єктів:

а) порівняльний аналіз використовують для оцінки виконання завдань, договірних зобов’язань, прогнозованих показників; зіставлення звітних показників господарської діяльності підприємства з плановими показниками, звітними даними попередніх періодів, показниками конкурентів тощо. Застосування методу порівняння до економічних явищ дає змогу здійснити:

  • горизонтальний порівняльний аналіз – використовується для визначення абсолютних і відносних відхилень фактичного показника від планового, показника попереднього чи базового періоду, середнього рівня чи показників конкурентів;
  • вертикальний порівняльний аналіз – досліджується структура економічних явищ і процесів, а також вплив факторів на рівень результативних показників шляхом порівняння їх величини внаслідок зміни відповідного фактору;
  • трендовий аналіз – застосовують для вивчення відносних темпів зростання і приросту показників за певний період до рівня базового періоду, тобто при дослідженні рядів динаміки;
  • одновимірний порівняльний аналіз – проводять зіставлення за одним або декількома показниками одного об’єкта (підприємства, його структурного підрозділу) або декількох об’єктів за одним показником;
  • багатовимірний порівняльний аналіз – передбачає зіставлення результатів діяльності певних об’єктів за багатьма показниками;

б) діагностичний (експрес-аналіз) – це спосіб встановлення характеру порушень нормального перебігу економічних процесів на основі типових ознак, які властиві лише для даного порушення; це експрес аналіз, який проводиться з метою отримання оперативної, наочної і простої оцінки існуючого стану, тобто формування діагнозу підприємства за типовими ознаками. Виявлення відповідної ознаки дає змогу швидко і доволі точно встановити характер порушень, не вживаючи додаткових дій. Такий аналіз не вимагає великих витрат часу, його реалізація – складних розрахунків і значного обсягу інформації;

Аналіз господарської діяльності, його мета, предмет, функції та завдання Класифікація видів аналізу господарської діяльності Метод і методика економічного аналізу Логіка і методичні прийоми факторного аналізу Класифікація факторів для потреб економічного аналізу Інформаційна база економічного аналізу Аналіз ефективності використання трудових ресурсів Аналіз фонду оплати праці Аналіз ефективності використання основних засобів підприємства Аналіз використання нематеріальних активів підприємства Аналіз матеріальних ресурсів Аналіз динаміки виробництва і реалізації продукції Аналіз витрат звичайної діяльності підприємства Аналіз операційних витрат та виробничої собівартості продукції Аналіз фінансового стану Аналіз фінансових умов неплатоспроможності та банкрутства підприємств Аналіз прибутку та рентабельності підприємства