Тема 2. Аналіз фонду оплати праці
1. 1. Аналіз динаміки, складу та структури фонду заробітної плати
Фонд оплати праці - основний економічний показник, що широко використовується у господарській практиці, статистичній звітності, аналізі. Він включає в себе основну та додаткову заробітну плату персоналу підприємства, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (крім тих, які у законодавче встановленому порядку до фонду оплати праці не входять, наприклад, допомога з тимчасової непрацездатності, вихідна допомога та деякі інші)
Вид економічного аналізу – це впорядкована сукупність елементів, понять, методичних прийомів, підходів до вивчення економічних явищ та процесів, які характерні для економічного аналізу як науки, а також специфічні властивості, притаманні лише цій сукупності.
Аналіз використання фонду оплати праці починається з оцінки зміни його обсягу. Зіставляючи фактично нараховану заробітну плату з плановою за місяць, квартал, наростаючим підсумком з початку року, за рік загалом і за групами персоналу в організації (на підприємстві), а також на дільницях, у бригадах, визначаємо абсолютну економію чи перевитрати коштів на заробітну плату.
Проведення цієї роботи дозволяє визначити та оцінити доцільність орієнтації системи матеріального стимулювання підприємства. Висо¬кий рівень та зростання питомої ваги основної заробітної плати свід¬чить про пріоритетність для підприємства таких принципів стимулю¬вання, як гарантованість та стабільність рівня оплати праці. Зростання рівня додаткової заробітної плати (відносно основної) є ре¬зультатом підвищення уваги до зростання ефективності витрат на оплату праці, принципу її "зароблюваності". Зростання розміру ін¬ших заохочувальних та компенсаційних виплат визначає орієнтуван¬ня системи матеріального стимулювання на результати діяльності підприємства, перш за все, отримання прибутку та участь у ньому найманих працівників, посилення уваги до "негрошових" форм за¬охочення та закріплення персоналу.
1. За періодом дослідження:
а) попередній (перспективний, прогнозний) аналіз передує прийняттю управлінських рішень, він призначений для розгляду явищ і процесів з позицій майбутнього, тобто перспективи розвитку, прогнозування результатів діяльності, виконання замовлень, завдань, зобов’язань, запобігання небажаним результатам;
б) наступний, подальший (ретроспективний) аналіз проводиться після закінчення господарського циклу робіт. За допомогою цього виду аналізу можна вивчити економіку підприємства, виявити фактори впливу, резерви, недоліки:
- оперативний (ситуаційний) аналіз проводиться безпосередньо в процесі виробництва або відразу після здійснення господарських операцій чи змін ситуації і за підсумками якого оперативно приймають відповідні управлінські рішення;
- підсумковий (заключний) аналіз призначений для комплексного і всебічного вивчення діяльності на основі підсумкових даних за відповідні календарні періоди (місяць, квартал, півріччя, рік).
2. За просторовою ознакою:
а) внутрішньогосподарський аналіз вивчає діяльність тільки досліджуваного підприємства та його структурних підрозділів;
б) міжгосподарський аналіз дає можливість порівняти результати діяльності кількох підприємств, що дозволяє виявити недоліки в їх діяльності, резерви, передовий досвід і на основі цього дати більш об’єктивну оцінку ефективності діяльності підприємств.
3. За ступенем охоплення об’єктів:
а) комплексний аналіз охоплює всю діяльність підприємства для об’єктивної оцінки досягнутих економічних результатів, організаційно-технічного розвитку і рівня використання виробничих ресурсів;
б) тематичний (цільовий) аналіз передбачає вивчення окремих найбільш актуальних на даний час сторін діяльності.
4. За об’єктами управління:
а) техніко-економічний аналіз господарської діяльності проводять технічні служби підприємства (відділи головного інженера, головного технолога, головного енергетика та інші). Він вивчає взаємодію технічних та економічних процесів, їх вплив на кінцевий результат діяльності:
- статистико-економічний аналіз господарської діяльності вивчає загальні закономірності і тенденції розвитку, масові явища і процеси для загальної оцінки діяльності, контролю за цією діяльністю і визначення основних напрямів розвитку. Цей вид аналізу здійснюють статистичні органи;
- фінансово-економічний аналіз господарської діяльності проводять фінансові служби підприємства, фінансові органи, банки. Основна увага приділяється дослідженню фінансових результатів діяльності підприємства, а саме: прибутковості, рентабельності, виконання фінансового плану, ефективності використання власного та позикового капіталу, зміцнення фінансової стійкості та платоспроможності;
- аудиторський (бухгалтерський) аналіз – це експертна діагностика фінансового стану підприємства. Його проводять аудитори або аудиторські фірми для оцінки фінансової стійкості підприємства, його платоспроможності, прогнозування фінансового стану, уникнення банкрутства;
б) соціально-економічний аналіз господарської діяльності проводять економічні служби, соціологічні лабораторії, статистичні органи для дослідження взаємозв’язку соціальних та економічних процесів, їх взаємозалежності та впливу на результати господарської діяльності:
- економічно-екологічний аналіз досліджує взаємодію економічних та екологічних процесів, зв’язки природи і людини, а також витрати, пов’язані зі збереженням та поліпшенням навколишнього середовища;
- маркетинговий аналіз проводиться службами маркетингу підприємства для дослідження ринків збуту продукції, її конкурентоспроможності, попиту та пропозицій, комерційного ризику, цінової політики. Забезпечує систематичне вивчення різних аспектів маркетингу: самого продукту, ринку цього продукту, каналів розподілу, методів і прийомів збуту, системи ціноутворення, стимулювання збуту, реклами тощо;
Етапи маркетингових досліджень
- моніторинг, як вид аналізу, означає постійне і безперервне дослідження функціонування новацій у конкурентному середовищі господарського механізму.
5. За методикою вивчення об’єктів:
а) порівняльний аналіз використовують для оцінки виконання завдань, договірних зобов’язань, прогнозованих показників; зіставлення звітних показників господарської діяльності підприємства з плановими показниками, звітними даними попередніх періодів, показниками конкурентів тощо. Застосування методу порівняння до економічних явищ дає змогу здійснити:
б) діагностичний (експрес-аналіз) – це спосіб встановлення характеру порушень нормального перебігу економічних процесів на основі типових ознак, які властиві лише для даного порушення; це експрес аналіз, який проводиться з метою отримання оперативної, наочної і простої оцінки існуючого стану, тобто формування діагнозу підприємства за типовими ознаками. Виявлення відповідної ознаки дає змогу швидко і доволі точно встановити характер порушень, не вживаючи додаткових дій. Такий аналіз не вимагає великих витрат часу, його реалізація – складних розрахунків і значного обсягу інформації;