Економічний аналіз

Головна Лекції Самостійні Практичні Cемінари

Самостійна робота № 8


Тема: розвитку та становлення аналізу господарської діяльності

Мета: після засвоєння матеріалу теми студентові необхідно:
- розуміти становлення економічного аналізу, як спеціальної галузі знань;
- знати передумови виникнення економічного аналізу як науки;
- розрізняти науковців, які досліджували питання економічного аналізу у світі;
- знати етапи розвитку економічного аналізу;
- розуміти сутність кожного етапу розвитку економічного аналізу.


Основні питання теми:

1. Основні передумови виникнення економічного аналізу як науки.

2. Прізвища науковців, які досліджували питання економічного аналізу у світі.

3. Етапи розвитку економічного аналізу.


Рекомендована література:

1. Економічний аналіз Навчальний посібник /За ред. проф. Ф.Ф Бутинця. - Житомир. ПП "Рута", 2003. с. 185-208.

2. Економічний аналіз: теорія і практика: підручник/За ред. А.Г. Завгороднього - Львів: «Магнолія 2006», 2007. с. 12.


Теоретичні відомості

Становлення економічного аналізу, як спеціальної галузі знань, було зумовлено об'єктивними вимогами та умовами.


Передумови становлення економічного аналізу як науки:

1. Задоволення практичної потреби - у зв'язку з розвитком продуктивних сил, удосконаленням виробничих відносин, розширенням масштабів виробництва виникла потреба у формуванні економічного аналізу як науки. Інтуїтивний аналіз і приблизні розрахунки виявились недостатніми в умовах великих виробничих підприємств.

2. Розвиток економічної науки взагалі, диференціація суспільних наук - раніше функції економічного аналізу розглядалися у рамках існуючих у той час таких наукових дисциплін як балансоведення, бухгалтерський облік, фінанси, статистика. У рамках цих наук з’явилися і перші найпростіші спроби аналітичного дослідження. Окремі функції виконувалися бухгалтерським обліком, статистикою тощо, але з поглиблення економічної роботи на підприємствах виникла необхідність у виділенні аналізу в окрему систему знань, оскільки вищезгадані науки на той час неспроможні були задовольнити всі вимоги практики.

Теорія, методологія, методика, способи та прийоми економічного аналізу створювалися, як і в інших науках, поступово, проходячи складні, а іноді й суперечливі етапи. На відміну від бухгалтерського обліку та статистики, які мають багатовікову історію, економічний аналіз як наука сформувався відносно недавно. Цей шлях був складний і тернистий.

Першим поштовхом для розвитку наукової думки в сфері економічного аналізу можна вважати те, що з 70-х років XIX ст. у банкірів виникла необхідність у вмінні читати баланси клієнта для вирішення питання про надання кредиту. Першим теоретиком, який спробував відповісти на подібні питання, став англійський вчений кінця XIX ст. Джеймс Кеннон. Він писав: “Звіт для банкіра – як карта для мандрівника – вказує і робить зрозумілими моменти та обставини, які в інших випадках вважилися б випадковими та загадковими”. Для кращого розуміння банкірами фінансової звітності Дж. Кеннон сформулювати три правила:

1) Економічною базою позики можуть бути лише ліквідні активи (гроші, цінні папери, дебіторська заборгованість).

2) Основні засоби не змінюють суму ліквідних активів при розрахунку забезпечення позики.

3) Кредити не повинен перевищувати половини суми ліквідних оборотних засобів. Подальша еволюція поглядів була спрямована на пошук системи коефіцієнтів, які б дозволили передбачити імовірність банкрутства. Перехід від ідей, пов’язаних з конструюванням і трактуванням балансу, до його аналізу став значним досягненням німецької школи.

Деякі сучасні вчені обґрунтовано пов’язують виникнення аналізу зі становленням бухгалтерського обліку, з балансоведенням. Цей оригінальний напрям почав формуватися в кін. XIX – поч. XX ст. у межах бухгалтерського обліку.

У спробах поглибити вивчення балансу можна виділити три напрями: перший пов’язаний із виділення економічного аналізу (П. Герстнер, Ф. Ляйтнер, Р. Штерн, І.Ф. Шер та ін), другий розвивав аналіз юридичний і призвів до створення бухгалтерського ревізії (Р. Байгель, К. Порциг, Рьомер та ін.), третій популяризував знання про баланс серед акціонерів (Брозіус, Т. Губер, М. Шенвандт та ін.). У бухгалтерський облік аналіз одним з перших ввів І.Ф. Шер, при чому аналіз розглядався ним як органічна складова бухгалтерського обліку.

Цікавим є підхід французького вченого Ж. Перріна до змісту аналізу.

Інщий французький вчений Ф. Батардон в частині аналізу балансу наполягав на побудові динамічних рядів.

Ще один представник французької облікової школи Ж.-Б. Дюрмаше – був першим, хто запровадив типологічний аналіз балансу. Його підхід, заснований на комбінаториці, дозволяв звести всю множину балансів до кількох чітко виділених типів.

Слід також відмітити погляди П. Меньо, який стверджував, що бухгалтерський облік, будучи засобом отримання інформації, не може бути самоціллю, адже облік дає інформацію для аналізу. Його мета – виявити причини невідповідності господарських процесів наміченими цілями.

Таким були підходи вчених Європи. У США на початку XX ст. найбільша увага приділялася аналізу фінансової звітності компанії.

Американська практика складання балансу на той період значно випереджала європейську.

Першим російським бухгалтером, що справді оцінив роль економічного аналізу та його взаємозв’язок з бухгалтерським обліком, був А.К. Рощахівський (XX.ст). Він ввів поняття “внутрішня продуктивна сила” підприємства.

Таким чином, багато вчених, які займалися теоретичними розробками у сфері обліку, одночасно досліджували питання, пов’язані з аналізом господарської діяльності. Тому на етапі зародження і становлення аналізу спостерігався його безпосередній зв’язок з обліком.


Етапи розвитку економічного аналізу

Більшість науковців вказують, що розвиток економічного аналізу відбувався паралельно із загальноприйнятим історичним розвитком суспільства у цілому та виробничих відносин зокрема. Так як тривалий період історії України співпадає з історичними подіями тих країн, до складу яких вона входила або від яких залежала, доцільно розглянути розвиток аналізу в царській Росії XIXст.- поч. XX ст. та в соціалістичному суспільстві (СРСР).

Виділяють чотири етапи розвитку економічного аналізу у нашій країні, кожен з яких має свої ознаки та характерні особливості.


Етапи розвитку економічного аналізу:

1. Аналіз до Жовтневої революції:

I етап (до 1917 р.) - характерна поява економічного аналізу, яка зумовлена доцільністю і необхідністю здійснювати аналіз балансу підприємств і їх прибутків.

2. Аналіз у соціалістичному суспільстві:

II етап (1917-1945р). - становлення і розвиток економічного аналізу в умовах одержавлених засобів виробництва, його динамізм, перехід до планової адміністративно-командної системи господарювання.

III етап (1945-1991р). - становлення і розвиток галузевого аналізу та інших його напрямів, удосконалення напрацювань попередніх періодів.

3. Аналіз на сучасному етапі:

IV етап (з 1991р до теперішнього часу). - перші спроби пристосування напрацювань попередніх періодів до сучасних умов перехідного періоду (ринкові засади господарювання, роздержавлення, демонополізація виробництва).


Виконання роботи:

Законспектувати та знати:
- основні передумови становлення економічного аналізу як науки;
- правила для кращого розуміння банкірами фінансової звітності по Джеймсу Кеннону;
- прізвища науковців, які досліджували питання економічного аналізу у світі;
- етапи розвитку економічного аналізу.


Питання для самоконтролю:

1. Назвіть основні передумови виникнення економічного аналізу як науки.

2. Перерахуйте науковців, які досліджували питання економічного аналізу у світі.

3. Охарактеризуйте етапи розвитку економічного аналізу.


Тематичний контроль:

- перевірка конспекту;

- семінарське заняття № 1.

Аналіз господарської діяльності, його мета, предмет, функції та завдання Класифікація видів аналізу господарської діяльності Метод і методика економічного аналізу Логіка і методичні прийоми факторного аналізу Класифікація факторів для потреб економічного аналізу Інформаційна база економічного аналізу Аналіз ефективності використання трудових ресурсів Аналіз фонду оплати праці Аналіз ефективності використання основних засобів підприємства Аналіз використання нематеріальних активів підприємства Аналіз матеріальних ресурсів Аналіз динаміки виробництва і реалізації продукції Аналіз витрат звичайної діяльності підприємства Аналіз операційних витрат та виробничої собівартості продукції Аналіз фінансового стану Аналіз фінансових умов неплатоспроможності та банкрутства підприємств Аналіз прибутку та рентабельності підприємства